Південно-Східна Азія переживає бурхливий бум цифрової економіки, і Таїланд впевнено займає в цьому процесі одне з провідних місць. Для українських продуктових IT-компаній, аутсорсингових агенцій та фінтех-стартапів ця юрисдикція стає дедалі привабливішою не лише як новий платоспроможний ринок, але й як зручна операційна база для масштабування на весь Азійсько-Тихоокеанський регіон. Проте перший же контакт із місцевим корпоративним законодавством часто ставить фаундерів у глухий кут через суворі обмеження для нерезидентів. Щоб масштабування не перетворилося на юридичну пастку, важливо знати легальні механізми захисту прав засновників та збереження повного контролю над компанією.

‍

Бар'єр Foreign Business Act та ризики «номінальних схем»

‍

Фундаментальним нормативно-правовим актом, який регулює присутність та операційну діяльність закордонного капіталу в Королівстві, є Закон про іноземний бізнес (Foreign Business Act B.E. 2542, FBA). Цей закон побудований на вираженому протекціоністському принципі: його ключове завдання — захистити внутрішній ринок та тайських підприємців від прямої конкуренції з транснаціональними гравцями. За загальним правилом FBA, юридична особа вважається «іноземною», якщо 50% або більше її статутного капіталу належить нерезидентам (фізичним особам без тайського громадянства або закордонним компаніям). Закон містить три обмежувальні списки видів діяльності (Lists 1, 2, 3). Переважна більшість секторів нової економіки — включно з розробкою програмного забезпечення, системною інтеграцією, маркетингом, інжинірингом та будь-якими B2B-консалтинговими послугами — підпадає під дію Списку 3 (List 3). Для цих сфер встановлено суворе обмеження: іноземцям прямо заборонено володіти контрольним пакетом, а частка місцевого капіталу (громадян або юридичних осіб Таїланду) повинна становити щонайменше 51%.

‍

Зіткнувшись із цим бар'єром, багато фаундерів намагаються знайти швидкі обхідні шляхи. На локальному ринку існує ціла індустрія сумнівних юридичних посередників, які пропонують іноземцям інкорпорувати стандартну приватну компанію з обмеженою відповідальністю (Thai Private Limited Company) з використанням так званих номінальних акціонерів (Nominee Shareholders). Класична пропозиція виглядає привабливо та оманливо просто: агенція надає підставних тайських громадян (часто співробітників самого агентства або малозабезпечених місцевих жителів), які формально підписують статутні документи як власники 51% акцій. Щоб заспокоїти іноземного інвестора, посередники використовують штучні корпоративні надбудови — випуск привілейованих акцій із різною вагою голосу (де 49% іноземця мають 90% голосів), призначення іноземця єдиним директором із правом підпису або підписання тайськими номіналами недатованих бланків передачі акцій (Share Transfer Instruments) та позикових розписок.

‍

Однак за цією ілюзією контролю ховається колосальний юридичний ризик. Позиція тайського правосуддя є однозначною: використання номінальних схем є кримінальним правопорушенням, прямо забороненим статтею 36 FBA. Закон криміналізує не лише саму дію підставних осіб, а й дії іноземця, який свідомо користується такими послугами. Для тайських громадян, які виступають номіналами, та іноземних бенефіціарів, які організовують таку структуру, передбачено солідарну кримінальну відповідальність: тюремне ув'язнення на строк до трьох років, грошовий штраф у розмірі від 100 000 до 1 000 000 батів, а також додаткові щоденні штрафи до моменту ліквідації порушення.

‍

Останніми роками державні органи перейшли від пасивного спостереження до масштабних агресивних ревізій. Департамент розвитку бізнесу (DBD) у тісній координації з Департаментом спеціальних розслідувань (DSI) та Податковим департаментом розробили дієві інструменти виявлення фіктивних структур. Якщо раніше регулятор перевіряв лише формальні підписи, то сьогодні діє спеціальний регламент фінансової перевірки джерел походження коштів:

‍

• Тайські акціонери, які входять до складу компаній із часткою іноземного капіталу, зобов'язані документально підтвердити свою фінансову спроможність (Source of Funds). Вони мають надати банківські виписки, податкові декларації та докази реального внесення власного капіталу за придбані акції. Якщо офіційний дохід громадянина Таїланду мінімальний, а він раптом вносить мільйони батів до капіталу IT-компанії, структура автоматично маркується як шахрайська.
• Регулятори детально аналізують протоколи загальних зборів та структуру розподілу дивідендів. Якщо 51% акцій належить тайцям, але 100% прибутку роками виводиться на користь іноземного директора у формі роялті, управлінських винагород чи дивідендів за привілейованими акціями, податкова служба кваліфікує таку конструкцію як симулятивну правову дію, спрямовану на обхід імперативних норм законодавства.

‍

Окрім прямої загрози кримінального переслідування, депортації менеджменту та примусового закриття фірми через суд, номінальна модель створює нездоланні операційні та комерційні тупики:

‍

• Блокування банківського комплаєнсу: Тайські комерційні банки (Bangkok Bank, Kasikornbank, SCB) та міжнародні платіжні системи під час відкриття корпоративних рахунків проводять глибокі перевірки кінцевих бенефіціарних власників (UBO). Коли служба фінмоніторингу бачить у структурі 51% місцевих акціонерів, вона вимагає їхньої фізичної присутності у відділенні банку та детального інтерв'ю про характер бізнесу. Фіктивні номінали не здатні пройти цей комплаєнс, що призводить до відмови у відкритті рахунків або раптового заморожування вхідних валютних платежів.
• Неможливість залучення інвестицій та венчурного капіталу: Жоден міжнародний інституційний фонд, венчурний інвестор чи покупець бізнесу (у процесі M&A) не підпише договір із компанією, чия корпоративна архітектура ґрунтується на сірих схемах. Перший же базовий Legal Due Diligence розкриє штучний характер володіння, перетворивши компанію на повністю «неінвестабельний» токсичний актив.
• Ризик корпоративного рейдерства та шахрайства: Згідно з Цивільним та комерційним кодексом Таїланду (CCC), особа, внесена до офіційного реєстру акціонерів (Shareholders List, BorJor.5), є законним власником частки перед третіми особами. Будь-які внутрішні довіреності чи заздалегідь підписані відмови від акцій можуть бути визнані нікчемними в суді, як такі, що укладені з метою порушення публічного порядку. На практиці це нерідко закінчується тим, що номінали починають вимагати реальних відступних, блокують ухвалення рішень на зборах або шантажують іноземного фаундера зверненням до правоохоронних органів.

‍

Рада з інвестицій

‍

На щастя для технологічного бізнесу, уряд Таїланду чудово усвідомлює, що цифрова трансформація країни неможлива без залучення передового міжнародного інженерного досвіду, капіталу та висококваліфікованих фахівців. Саме тому для інноваційного сектору держава створила легальний, прозорий та привілейований коридор інкорпорації через Раду з інвестицій Таїланду (Board of Investment, скорочено BOI) — урядову структуру, яка підпорядковується безпосередньо Кабінету Міністрів. Інвестиційна стратегія Королівства «Thailand 4.0» визначає цифрову індустрію одним із ключових драйверів майбутнього зростання, тому, відповідно до Закону про стимулювання інвестицій, проєкти у сфері розробки програмного забезпечення, фінтех-рішень та штучного інтелекту підпадають під пільгові категорії. Отримання сертифіката схвалення BOI кардинально змінює правовий статус компанії та надає українським фаундерам пакет фундаментальних юридичних преференцій, головною з яких є легальне 100% іноземне володіння бізнесом. Цей статус остаточно усуває протекціоністські бар'єри Закону про іноземний бізнес (FBA), оскільки Департамент розвитку бізнесу автоматично видає компанії спеціальний Сертифікат іноземного бізнесу (Foreign Business Certificate). Це дозволяє засновникам з України володіти всіма акціями безпосередньо або через європейські холдинги, повністю зберігаючи контроль над підприємством, інтелектуальною власністю та дивідендною політикою без залучення фіктивних тайських співвласників.

‍

Наступним критичним аспектом є безпрецедентні податкові канікули та фіскальні стимули. Хоча стандартна ставка корпоративного податку на прибуток (CIT) у Таїланді становить 20%, компанії з акредитацією BOI у сфері цифрових технологій можуть отримати повне звільнення від його сплати на строк від 3 до 8 років, залежно від складності розробки та обсягу інвестицій. При цьому дивіденди, які виплачуються акціонерам із такого пільгового прибутку, не підлягають обкладенню податком на репатріацію капіталу (Withholding Tax) під час виведення коштів за кордон. Додатково компанія повністю звільняється від сплати імпортного мита на спеціалізоване серверне обладнання, високопродуктивну техніку та ліцензійне програмне забезпечення, які ввозяться в країну для цілей науково-дослідних робіт (R&D) і розширення інфраструктури.

‍

Окрім фінансових стимулів, статус BOI радикально спрощує операційну діяльність, скасовуючи жорсткі міграційні квоти на працевлаштування («правило 4:1»). У стандартній практиці, щоб найняти одного іноземця, фірма зобов'язана забезпечити 2 мільйони батів капіталу та найняти щонайменше чотирьох громадян Таїланду, що є непосильним фінансовим тягарем для невеликих стартапів. Проте Інвестиційна рада індивідуально затверджує необхідну квоту закордонних експертів без прив'язки до обов'язкового найму місцевих співробітників, дозволяючи формувати компактну команду з ключових українських розробників із перших днів роботи офісу. Супровід такої команди здійснюється через Єдиний сервісний центр із питань інвестицій (OSOS), а співробітники отримують доступ до преміальних візових категорій.

‍

Зокрема, Smart Visa видається на строк до 4 років, містить вбудоване право на роботу без необхідності оформлення класичного паперового дозволу (Work Permit), замінює щоквартальний візит до імміграційної служби на спрощений щорічний онлайн-звіт та поширюється на членів родини. Водночас для фаундерів із високим рівнем доходу та визнаних експертів доступна 10-річна віза Long-Term Resident (LTR), яка додатково передбачає знижену фіксовану ставку персонального прибуткового податку у розмірі 17% замість стандартної прогресивної шкали до 35%, забезпечуючи максимально швидку та комфортну релокацію ключового менеджменту.

‍

Етапи відкриття IT-компанії через BOI

‍

Процедура інкорпорації технологічного бізнесу через Раду з інвестицій — це не стандартна реєстрація компанії за один день, а багаторівневий процес, який вимагає ретельного юридичного, фінансового та технічного планування. Успішне проходження цього шляху складається з п'яти ключових етапів:

‍

1. Розробка бізнес-плану та підготовка технічної презентації проєкту На відміну від звичайної комерційної реєстрації, експерти BOI оцінюють ваш проєкт крізь призму державної користі для економіки Таїланду. Поданий бізнес-план має бути не просто маркетинговим пітч-деком, а глибоким аналітичним документом. Урядовці прискіпливо аналізують інноваційну цінність технології, архітектуру вашого програмного забезпечення, цільові ринки збуту та плани щодо трансферу технологій. Особлива увага приділяється фінансовій моделі: ви повинні чітко продемонструвати структуру майбутніх доходів, план створення висококваліфікованих робочих місць (навіть якщо це будуть переважно іноземці) та, що найважливіше, рівень запланованих витрат на дослідження і розробку (R&D). Без доведення реальної технологічної складової проєкт ризикує отримати відмову.

‍

2. Подання заявки та проходження офіційного захисту (Interview) Після завантаження пакета документів через систему електронного інвестування (e-Investment), призначається дата офіційної співбесіди з профільним офіцером Ради з інвестицій. Керівництво проєкту (засновники або майбутні директори) повинні особисто пройти цей захист. На сьогодні уряд Таїланду дозволяє проводити інтерв'ю дистанційно у форматі відеоконференції, що є величезною перевагою для українських фаундерів. Під час захисту доведеться аргументовано відповідати на питання щодо бізнес-моделі, джерел фінансування, специфіки софту та планів розвитку в Південно-Східній Азії. Завдання цього етапу — переконати державу, що ви будуєте реальний IT-продукт, а не просто шукаєте шляхи податкової оптимізації.

‍

3. Отримання схвалення та корпоративна реєстрація в DBD Якщо захист пройшов успішно, BOI випускає Офіційний лист про схвалення (Approval Letter). Цей документ є для вас юридичним «зеленим світлом», який дає 6 місяців на створення компанії. Маючи його на руках, ви звертаєтеся до Департаменту розвитку бізнесу (DBD) для класичної інкорпорації. Процес розпочинається з резервування унікальної назви майбутньої компанії, підписання Установчого договору (Memorandum of Association), розробки Статуту (Articles of Association) та формального призначення ради директорів. Завдяки листу від BOI, реєстратор автоматично ігнорує обмеження Закону про іноземний бізнес і дозволяє вписати українців як 100% власників.

‍

4. Випуск акцій, сплата капіталу та отримання Сертифіката BOI Сама по собі реєстрація компанії — це лише половина справи. Щоб активувати всі податкові та міграційні пільги, компанія повинна виконати фінансові зобов'язання. Закон вимагає повного формування статутного капіталу, який для IT-проєктів BOI зазвичай становить від 1 мільйона тайських батів (близько 30 000 USD). Ці кошти мають бути реально перераховані на рахунок з-за кордону як доказ прямих іноземних інвестицій (FDI). Після того як акції випущені, а капітал оплачений, компанія надає відповідні фінансові підтвердження до Ради з інвестицій. Лише після цього відбувається урочистий випуск фінального документа — Сертифіката BOI, який закріплює всі ваші преференції.

‍

5. Відкриття корпоративного мультивалютного рахунку Фінальним етапом є інтеграція компанії в банківську систему. З новоствореним пакетом корпоративних документів та Сертифікатом BOI директори звертаються до провідних комерційних банків Таїланду (найпопулярнішими для IT є Kasikornbank, Bangkok Bank або Siam Commercial Bank (SCB)). Наявність статусу BOI діє як потужний маркер довіри для банківського комплаєнсу, що значно прискорює проходження KYC (Know Your Customer). На цьому етапі компанія відкриває повноцінні мультивалютні рахунки (FCD - Foreign Currency Deposit) в доларах та євро, що критично важливо для експортерів послуг, а також підключає інструменти платіжного еквайрингу та зарплатні проєкти для майбутньої команди.

‍

Для українського IT-бізнесу вихід на ринок Таїланду через механізм BOI є найбільш зрілою моделлю комерційної експансії. Вона вимагає ретельної попередньої підготовки документів та проходження державного комплаєнсу, але натомість гарантує непорушність прав інтелектуальної власності, податкову оптимізацію та повну безпеку бізнесу перед регуляторами.

‍

Розуміння специфіки азійського корпоративного права та імміграційних алгоритмів дозволяє уникнути фатальних помилок ще на етапі планування структури та забезпечити впевнене масштабування компанії на міжнародній арені.

‍

Приєднуйтесь до TUCC‍

‍

Будьте в курсі останніх ринкових новин, юридичних рекомендацій та можливостей для налагодження ділових контактів у рамках таїландсько-українського бізнес-коридору.

‍

Веб-сайт: thaiukraine.org

‍

Електронна пошта: info@thaiukraine.org

‍

LinkedIn: Thai-Ukrainian Chamber of Commerce