Таїланд є однією з провідних економік Південно-Східної Азії та одним із найбільш привабливих напрямів для міжнародної торгівлі, інвестицій і розвитку бізнесу. Щороку все більше іноземних компаній виходять на тайський ринок у сферах виробництва, електронної комерції, фінансових технологій, туризму, фармацевтики, інформаційних технологій та цифрових послуг. За таких умов ефективний захист інтелектуальної власності, зокрема торговельних марок, стає одним із ключових елементів успішної комерційної діяльності.

‍

Торговельна марка є не лише засобом індивідуалізації товарів чи послуг, а й важливим нематеріальним активом підприємства. Вона формує впізнаваність бренду, підвищує довіру споживачів, забезпечує конкурентні переваги та надає власнику виключне право використовувати відповідне позначення у господарській діяльності. Належна правова охорона торговельної марки також мінімізує ризики недобросовісної конкуренції, незаконного використання бренду та виникнення спорів щодо прав інтелектуальної власності.

‍

1. Нормативно-правове регулювання торговельних марок у Таїланді

‍

Система правової охорони торговельних марок у Таїланді побудована на поєднанні національного законодавства та міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності. Законодавство країни встановлює чіткі вимоги до позначень, які можуть бути зареєстровані як торговельні марки, визначає порядок їх реєстрації, підстави для відмови, механізми захисту прав власників та процедури вирішення спорів.

‍

Основне національне законодавство  

‍

‍Базовим нормативно-правовим актом є Trademark Act B.E. 2534 (1991), який неодноразово змінювався, зокрема у 2000 та 2016 роках. Саме цей закон регламентує:

‍

• вимоги до позначень, що можуть бути зареєстровані;
• порядок подання та розгляду заявок;
• права власників торговельних марок;
• підстави для відмови в реєстрації;
• процедури оскарження рішень;
• порядок передачі прав, ліцензування та поновлення реєстрації;
• цивільно-правові та кримінально-правові способи захисту прав на торговельні марки.

‍

Адміністрування системи реєстрації здійснює Department of Intellectual Property (DIP), який входить до структури Міністерства торгівлі Таїланду. До повноважень DIP належать прийняття та розгляд заявок, проведення експертизи, ведення Реєстру торговельних марок, публікація заявок у Trademark Gazette, а також видача свідоцтв про реєстрацію.

‍

Міжнародне правове регулювання

‍

‍Таїланд є учасником основних міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, що забезпечує гармонізацію національного законодавства із міжнародними стандартами. Зокрема, країна приєдналася до:

‍

• Паризької конвенції про охорону промислової власності (Paris Convention);
• Угоди TRIPS (Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights);
• Мадридського протоколу (Madrid Protocol), який дозволяє здійснювати міжнародну реєстрацію торговельних марок через систему WIPO.

‍

Участь у цих міжнародних договорах істотно спрощує процедуру охорони брендів для іноземних компаній та забезпечує визнання міжнародних стандартів захисту прав інтелектуальної власності.

‍

Основні вимоги до торговельної марки

‍

‍Відповідно до Section 6 Trademark Act, торговельна марка може бути зареєстрована лише за умови одночасного виконання трьох базових вимог:

‍

• мати розрізняльну здатність (distinctiveness);
• не підпадати під законодавчі заборони;
• не бути тотожною або схожою настільки, щоб викликати змішування, із вже зареєстрованою торговельною маркою іншої особи.

‍

Однією з ключових умов реєстрації є наявність розрізняльної здатності. Відповідно до Section 7 Trademark Act, торговельна марка повинна дозволяти споживачам відрізняти товари або послуги одного виробника від товарів чи послуг інших осіб. Не допускається реєстрація позначень, які є суто описовими, загальновживаними, родовими або не виконують функцію індивідуалізації товарів чи послуг. Водночас закон допускає можливість реєстрації окремих позначень, якщо заявник доведе, що вони набули розрізняльної здатності внаслідок тривалого та інтенсивного використання на ринку (acquired distinctiveness).

‍

Підстави для відмови у реєстрації .

‍

‍Окрім відсутності розрізняльної здатності, реєстрація може бути відхилена у випадках, якщо:

‍

• позначення суперечить публічному порядку або моральним засадам;
• містить державну символіку, офіційні емблеми або інші охоронювані позначення без відповідного дозволу;
• є тотожним або схожим до ступеня змішування із раніше зареєстрованою чи загальновідомою торговельною маркою;
• здатне вводити споживачів в оману щодо походження, характеристик або якості товарів чи послуг.

‍

2. Хто може зареєструвати торговельну марку в Таїланді

‍

Тайське законодавство не встановлює суттєвих обмежень щодо кола осіб, які мають право звернутися із заявкою на реєстрацію торговельної марки. Власниками торговельних марок можуть бути як фізичні, так і юридичні особи незалежно від країни їх реєстрації чи громадянства.

‍

Тайські фізичні та юридичні особи.

‍

Резиденти Таїланду мають право безпосередньо подавати заявки до Department of Intellectual Property (DIP). Це стосується як індивідуальних підприємців, так і компаній будь-якої організаційно-правової форми.

‍

Після успішної реєстрації власник отримує виключне право використовувати торговельну марку щодо зареєстрованих товарів або послуг, а також право забороняти її використання третіми особами без відповідного дозволу.

‍

Іноземні фізичні та юридичні особи

‍

‍Іноземні компанії та фізичні особи також можуть бути власниками торговельних марок у Таїланді. Законодавство не вимагає створення місцевої компанії або відкриття представництва виключно для цілей реєстрації торговельної марки.

‍

Практично більшість іноземних заявників подають заявки:

‍

• безпосередньо через систему Мадридського протоколу (за наявності відповідної базової заявки або реєстрації);
• шляхом подання національної заявки через уповноваженого представника в Таїланді.

‍

Подання через місцевого представника

‍

‍Як правило, іноземні заявники, які не мають місця проживання або зареєстрованого офісу в Таїланді, здійснюють взаємодію з Department of Intellectual Property через місцевого патентного повіреного або адвоката, який діє на підставі довіреності.

‍

Місцевий представник:

‍

• готує та подає заявку;
• веде листування з експертизою;
• відповідає на запити реєстратора;
• подає заперечення або апеляції у разі необхідності;
• отримує свідоцтво про реєстрацію.

‍

Такий механізм значно спрощує процедуру для іноземних компаній та забезпечує належне дотримання місцевих процесуальних вимог.

‍

3. Порядок реєстрації торговельної марки у Таїланді

‍

Процедура реєстрації торговельної марки в Таїланді здійснюється Department of Intellectual Property (DIP) та складається з кількох послідовних етапів.

‍

Крок 1. Попередній пошук торговельної марки

‍

‍До подання заявки рекомендується провести попередній пошук зареєстрованих торговельних марок. Хоча закон прямо не встановлює обов'язку проведення такого пошуку, він є важливим інструментом мінімізації ризику відмови в реєстрації.

‍

Пошук дозволяє:

‍

• перевірити наявність тотожних або схожих торговельних марок;
• оцінити перспективи реєстрації;
• своєчасно змінити назву або логотип;
• уникнути можливих спорів із власниками попередніх прав.

‍

Крок 2. Визначення класів товарів і послуг

‍

Таїланд використовує Міжнародну класифікацію товарів і послуг (Nice Classification). Заявник повинен визначити, для яких саме товарів або послуг буде використовуватися торговельна марка. Правильний вибір класів має принципове значення, оскільки правова охорона поширюється виключно на ті товари та послуги, які зазначені у заявці.

‍

У разі ведення діяльності в різних напрямах може виникнути необхідність реєстрації торговельної марки одразу в кількох класах.

‍

Крок 3. Подання заявки

‍

Заявка подається до Department of Intellectual Property в електронній або паперовій формі.

‍

Як правило, вона містить:

‍

• інформацію про заявника;
• зображення або словесне позначення торговельної марки;
• перелік товарів та/або послуг;
• відповідні класи Nice Classification;
• довіреність (у разі подання через представника);
• документи щодо пріоритету (за наявності).

‍

Після прийняття заявки їй присвоюється офіційний реєстраційний номер.

‍

Крок 4. Формальна та матеріальна експертиза

‍

Після подання заявка проходить експертизу. Спочатку перевіряється її відповідність формальним вимогам. Далі експерт проводить матеріальну експертизу, під час якої оцінюється:

‍

• відповідність вимогам Trademark Act;
• наявність розрізняльної здатності;
• відсутність абсолютних підстав для відмови;
• наявність конфлікту з раніше зареєстрованими торговельними марками;
• відповідність заявлених товарів та послуг вимогам класифікації.

‍

Саме на цьому етапі приймається основне рішення щодо можливості реєстрації торговельної марки.

‍

Крок 5. Запит експертизи 

‍

Якщо під час експертизи виявлено недоліки або виникли питання щодо заявки, реєстратор надсилає заявнику Office Action.

‍

Найчастіше такі запити стосуються:

‍

• відсутності розрізняльної здатності;
• необхідності уточнення переліку товарів чи послуг;
• наявності схожої раніше зареєстрованої торговельної марки;
• формальних недоліків документів.

‍

Заявник має право надати аргументовані пояснення, внести зміни або подати додаткові документи.

‍

Крок 6. Публікація заявки  

‍

‍Якщо експертиза завершилася позитивно, інформація про торговельну марку публікується в Trademark Gazette. Публікація є офіційним повідомленням про намір держави зареєструвати відповідну торговельну марку.

‍

Крок 7. Період подання заперечень

‍

‍Після публікації будь-яка особа, яка вважає, що реєстрація порушує її права чи законні інтереси, має право подати заперечення. Заперечення можуть ґрунтуватися, зокрема, на:

‍

• наявності більш ранніх прав;
• можливості змішування торговельних марок;
• недобросовісності заявника;
• інших підставах, передбачених законом.

‍

У разі подання заперечення Department of Intellectual Property проводить окремий розгляд доводів сторін.

‍

Крок 8. Реєстрація торговельної марки

‍

‍За відсутності заперечень або після їх успішного вирішення реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію торговельної марки. Після сплати встановленого державного збору відомості про торговельну марку вносяться до Державного реєстру торговельних марок Таїланду.

‍

Крок 9. Видача свідоцтва

‍

Завершальним етапом процедури є видача Certificate of Registration. Із цього моменту власник отримує повний обсяг виключних майнових прав на торговельну марку, включаючи право:

‍

• використовувати торговельну марку щодо зареєстрованих товарів або послуг;
• ліцензувати її використання;
• передавати права іншим особам;
• забороняти незаконне використання;
• звертатися до суду та інших компетентних органів для захисту своїх прав у разі порушення.

‍

4. Строк дії та продовження реєстрації торговельної марки

‍

Після державної реєстрації торговельна марка в Таїланді охороняється протягом 10 років з дати подання заявки. Після закінчення цього строку реєстрація може бути поновлена на кожний наступний десятирічний період без обмеження кількості таких поновлень за умови дотримання вимог законодавства та своєчасної сплати встановлених державних зборів.

‍

Для збереження чинності прав власник повинен подати заяву про поновлення реєстрації у строки, визначені Trademark Act B.E. 2534 (1991). У разі пропуску встановленого строку законодавство передбачає можливість поновлення прав у визначених випадках за умови сплати додаткового збору. Якщо ж реєстрацію не буде поновлено, торговельна марка виключається з Державного реєстру, а її власник втрачає виключні майнові права на відповідне позначення.

‍

З огляду на це своєчасне продовження строку дії реєстрації є важливою складовою ефективного управління портфелем об'єктів інтелектуальної власності та забезпечення безперервного правового захисту бренду.

‍

5. Права, що виникають у результаті реєстрації торговельної марки

‍

Державна реєстрація торговельної марки надає її власнику комплекс виключних майнових прав, передбачених законодавством Таїланду.

‍

Насамперед власник отримує виключне право використовувати торговельну марку щодо тих товарів або послуг, для яких вона зареєстрована, а також право забороняти третім особам використовувати тотожні або схожі до ступеня змішування позначення без його згоди. Крім використання у власній господарській діяльності, торговельна марка може бути об'єктом цивільного обороту — права на неї можуть передаватися іншим особам, ліцензуватися або використовуватися в рамках договорів франчайзингу та інших комерційних моделей.

‍

У разі порушення прав власник має право скористатися адміністративними, цивільно-правовими та кримінально-правовими способами захисту. Зокрема, він може вимагати припинення незаконного використання торговельної марки, відшкодування завданих збитків, вилучення та знищення контрафактної продукції, а також ініціювати притягнення порушника до відповідальності у випадках, передбачених законодавством. Крім того, законодавство Таїланду передбачає можливість взаємодії з митними органами з метою запобігання ввезенню або вивезенню товарів, що порушують права на зареєстровану торговельну марку.

‍

Таким чином, реєстрація торговельної марки забезпечує не лише виключне право на використання бренду, але й створює ефективний правовий механізм його захисту, підвищує комерційну цінність нематеріальних активів компанії та сприяє зміцненню її конкурентних позицій як на тайському, так і на міжнародному ринках.

‍

Висновок

‍

Реєстрація торговельної марки в Таїланді є одним із ключових інструментів правового захисту бренду та важливою передумовою для безпечного виходу на місцевий ринок. Тайське законодавство встановлює чітку та достатньо прозору процедуру реєстрації, що базується на принципі «first-to-file», відповідно до якого пріоритетне право на торговельну марку, як правило, набуває особа, яка першою подала відповідну заявку.

‍

Водночас ефективність правової охорони значною мірою залежить від належної підготовки до реєстрації. Проведення попереднього пошуку торговельних марок, правильне визначення класів товарів і послуг, оцінка розрізняльної здатності позначення та своєчасне подання заявки дозволяють істотно знизити ризик відмови в реєстрації або виникнення спорів із власниками раніше зареєстрованих прав.

‍

Для іноземних компаній, які планують здійснювати діяльність у Таїланді, своєчасна реєстрація торговельної марки має не лише юридичне, а й стратегічне значення. Вона забезпечує виключні права на використання бренду, підвищує його комерційну цінність, зміцнює довіру споживачів та інвесторів, а також створює надійний правовий механізм захисту від недобросовісної конкуренції й порушень прав інтелектуальної власності. З огляду на це, реєстрацію торговельної марки доцільно розглядати як один із першочергових кроків при започаткуванні або розширенні бізнесу на території Таїланду.

‍

Приєднуйтесь до TUCC‍

‍

Будьте в курсі останніх ринкових новин, юридичних рекомендацій та можливостей для налагодження ділових контактів у рамках таїландсько-українського бізнес-коридору.

‍

Веб-сайт: thaiukraine.org

‍

Електронна пошта: info@thaiukraine.org

‍

LinkedIn: Thai-Ukrainian Chamber of Commerce