Таїланд стрімко переходить від моделі «дешевого цифрового ринку» до повноцінно регульованої цифрової економіки. На тлі швидкого зростання e-commerce, онлайн маркетплейсів ces, сервіси доставки та платвормні бізнес моделі уряд країни посилює контроль над цифровими сервісами та платформами, які працюють із тайськими користувачами.

‍

Особливу увагу влада приділяє, захисту споживачів, прозорості діяльності платформ, перевірці продавців, обробці персональних даних, механізмам подання та розгляду скарг, відповідальності операторів платформ.

‍

Нові регуляторні тенденції охоплюють не лише місцеві компанії, а й іноземних операторів , які надають послуги користувачам уТаїланді через вебсайти, мобільні додатки або цифрові платформи. У результаті навіть бізнес без фізичної присутності в країні може зіткнутися з місцевими комплаєнс-зобов'язання

‍

Фактично Таїланд поступово формує модель регулювання, близьку до європейського підходу до платформної економіки , за якої  держава намагається одночасно стимулювати розвиток цифрового сектору та посилювати контроль над цифровими сервісами, які стрімко впливають на внутрішній ринок і споживачів.

‍

Нормативна база регулювання цифрової економіки Таїланду

‍

Thailand активно змінює підхід до регулювання цифрової економіки на тлі стрімкого розвитку електронної комерції, онлайн-маркетплейсів, фінансових технологій, цифрової реклами, хмарної інфраструктури та бізнес-моделей, заснованих на цифрових платформах. За останні роки цифровий сектор країни суттєво зріс завдяки розвитку мобільної комерції, збільшенню кількості онлайн-платежів, поширенню міжнародних цифрових сервісів та активній присутності іноземних компаній на внутрішньому ринку.

‍

Цифрова економіка Таїланду регулюється не одним нормативним актом, а цілою системою законів, королівських указів, підзаконних актів та регуляторних рекомендацій різних державних органів.

‍

1. Королівський указ про діяльність цифрових платформ B.E. 2565 (2022)

‍

Одним із ключових елементів нового підходу став Королівський указ про діяльність цифрових платформ B.E. 2565 (2022), який запровадив окремий режим регулювання для операторів цифрових платформ. Основним регулятором виступає Агентство розвитку електронних транзакцій.
Регулювання поширюється як на місцевих операторів, так і на окремих іноземних постачальників послуг, які працюють із користувачами у Таїланді. Під регулювання можуть підпадати онлайн-маркетплейси; сервіси доставки їжі; платформи бронювання; сервіси замовлення поїздок; платформи соціальної комерції; рекламні платформи; цифрові посередники та програмні сервіси.

‍

Оператори платформ можуть бути зобов’язані:

• повідомляти регулятора про початок діяльності;
• розкривати інформацію про оператора платформи;
• забезпечувати прозорість умов користування;
• створювати механізми розгляду скарг;
• впроваджувати процедури управління ризиками;
• надавати інформацію про продавців або постачальників послуг.

‍

Важливо, що регулювання може застосовуватися навіть до іноземних компаній без фізичної присутності в Таїланді.

‍

2. Закон про захист персональних даних B.E. 2562 (2019) ‍

‍

Є основним нормативним актом Таїланду у сфері захисту персональних даних та багато в чому нагадує європейське законодавство у цій сфері. Закон повністю набрав чинності 1 червня 2022 року.

‍

Оскільки цифрові платформи зазвичай обробляють значні обсяги інформації про користувачів, більшість операторів платформ автоматично підпадають під дію цього закону.

‍

3. Закон про електронні транзакції B.E. 2544 (2001) 

‍

Встановлює правову основу для електронних транзакцій, електронних підписів та цифрових комунікацій у Таїланді.

‍

Закон регулює юридичну силу електронних договорів, електронні підписи,, механізми електронної автентифікації та онлайн-комерцію та укладення цифрових договорів.

‍

Саме цей нормативний акт став основою для розвитку електронної комерції та цифрового бізнес-середовища у Таїланді.

‍

4. Закон про кібербезпеку B.E. 2562 (2019)

‍

Посилив державний контроль у сфері цифрової безпеки та запровадив обов’язки у сфері кібербезпеки для окремих операторів критичної цифрової інфраструктури.Цей закон демонструє прагнення Таїланду посилити контроль за цифровою стабільністю та безпекою національної інфраструктури

5. Закон про комп’ютерні злочини B.E. 2550 (2007)

‍

Регулює незаконну діяльність у цифровому середовищі. Закон активно застосовується у справах, пов’язаних із кіберзлочинами, цифровим шахрайством та розслідуваннями діяльності платформ.

‍

Поточний напрям регуляторної політики Таїланду демонструє, що країна поступово відходить від моделі відносно слабо регульованого цифрового ринку до більш структурованої системи, заснованої на вимогах дотримання законодавства.

‍

Які цифрові платформи підпадають під регулювання в Таїланді

‍

Королівський указ про діяльність цифрових платформ B.E. 2565 (2022) встановлює широке визначення цифрової платформи та охоплює значну кількість онлайн-сервісів, які виступають посередниками між користувачами, продавцями, постачальниками послуг або рекламодавцями. Законодавство спрямоване насамперед на платформи, які забезпечують укладення електронних транзакцій або взаємодію між учасниками цифрового ринку.

Під регулювання можуть підпадати:

• онлайн-маркетплейси;
• сервіси доставки їжі;
• платформи бронювання готелів і подорожей;
• сервіси замовлення таксі та поїздок;
• соціальні мережі;
• рекламні платформи;
• хмарні сервіси;
• пошукові системи;
• магазини мобільних застосунків;
• сервіси потокового аудіо- та відеоконтенту;
• цифрові посередники;
• сервіси онлайн-комунікації;
• платформи соціальної комерції.
  ‍

Окрему увагу тайський регулятор приділяє платформам, які можуть створювати підвищені ризики для споживачів, зокрема:

• платформам із великим обсягом користувачів;
• сервісам із високим рівнем онлайн-транзакцій;
• платформам, пов’язаним із рекламою та просуванням товарів;
• сервісам спільного користування;
• платформам, які працюють із персональними даними або фінансовими операціями.

Особливістю тайського регулювання цифрових платформ є його фактична екстериторіальна дія. Законодавство може поширюватися не лише на компанії, зареєстровані в Таїланді, а й на іноземних операторів цифрових платформ, які орієнтують свої послуги на тайський ринок або взаємодіють із користувачами в країні.

‍

На практиці іноземна платформа може вважатися такою, що здійснює діяльність у Таїланді, якщо сервіс доступний тайським користувачам, використовує тайську мову, приймає оплату у тайських батах, використовує доменні імена або інтерфейси, пов’язані з Таїландом, чи іншим чином орієнтується на місцевий ринок. Це означає, що навіть цифрові сервіси без офісу, персоналу або юридичної присутності в країні можуть підпадати під місцеві регуляторні вимоги.

‍

У таких випадках оператори платформ можуть бути зобов’язані повідомляти Агентство розвитку електронних транзакцій про здійснення діяльності, подавати щорічну інформацію про платформу, розкривати умови користування сервісом, забезпечувати прозорість роботи платформи, впроваджувати механізми розгляду скарг користувачів, а в окремих випадках — призначати місцевого координатора або контактну особу в Таїланді

‍

Тайський регулятор також поступово розширює контроль над окремими категоріями цифрових платформ через додаткові нормативні повідомлення та рекомендації. Особлива увага приділяється платформам, які можуть створювати підвищені ризики для споживачів або мають значний вплив на внутрішній цифровий ринок. У 2025 році Агентство розвитку електронних транзакцій опублікувало нові регуляторні вимоги щодо діяльності рекламних платформ, онлайн-маркетплейсів, сервісів спільного перевезення, а також платформ, пов’язаних із продажем товарів, що підлягають обов’язковій стандартизації або контролю якості.

‍

Основні обов’язки операторів цифрових платформ у Таїланді

‍

Одним із ключових обов’язків є повідомлення Агентства розвитку електронних транзакцій про здійснення діяльності цифрової платформи. У визначених випадках оператори платформ повинні подавати інформацію про характер послуг, кількість користувачів, модель функціонування платформи та інші відомості, передбачені регулятором. Для окремих категорій платформ також передбачено щорічне оновлення інформації та подання регулярної звітності.

‍

Важливою частиною регулювання є вимоги щодо прозорості роботи платформ. Оператори цифрових сервісів можуть бути зобов’язані чітко розкривати:

• умови користування платформою;
• правила укладення електронних договорів;
• порядок оплати та повернення коштів;
• правила блокування або видалення облікових записів;
• умови розміщення товарів і послуг;
• механізми вирішення спорів між користувачами.

‍

Такі вимоги спрямовані насамперед на захист споживачів та зниження ризиків недобросовісної діяльності на цифровому ринку.

‍

Окрему увагу тайське законодавство приділяє механізмам розгляду скарг користувачів. Оператори платформ можуть бути зобов’язані впроваджувати внутрішні процедури подання, обробки та вирішення скарг, а також забезпечувати доступність відповідних каналів комунікації для користувачів. У деяких випадках платформа повинна мати визначені строки реагування на звернення та механізми повідомлення користувачів про результати розгляду скарг.

‍

Регулювання також передбачає обов’язки щодо управління ризиками та безпеки цифрових сервісів. Від операторів платформ можуть вимагати впровадження заходів для запобігання шахрайству, незаконним транзакціям, поширенню заборонених товарів або незаконного контенту. Особливий контроль застосовується до платформ, які:

• здійснюють значний обсяг електронних транзакцій;
• працюють із персональними даними;
• обробляють платежі;
• мають значний вплив на споживачів або ринок.

‍

Крім того, оператори платформ повинні враховувати вимоги законодавства про захист персональних даних. У випадку збору або обробки інформації про користувачів платформи можуть бути зобов’язані:

• отримувати згоду користувачів;
• забезпечувати захист персональних даних;
• повідомляти про витоки інформації;
• дотримуватись правил транскордонної передачі даних.

‍

Для окремих іноземних операторів цифрових платформ законодавство також передбачає необхідність призначення місцевого координатора або контактної особи в Таїланді для взаємодії з державними органами та користувачами.

‍

Загалом тайська модель регулювання поступово формує комплексну систему контролю за цифровими платформами, де ключовими елементами стають прозорість діяльності, відповідальність операторів, захист прав користувачів та посилення державного нагляду за цифровою економікою.

‍

Висновок

‍

Посилення регулювання цифрової економіки в Таїланді суттєво впливає на діяльність цифрових платформ та міжнародного онлайн-бізнесу. Для компаній це означає зростання вимог у сфері прозорості, захисту персональних даних, внутрішнього контролю та взаємодії з регуляторами. Іноземним платформам дедалі складніше працювати на тайському ринку без локального аналізу регуляторних ризиків та належної системи дотримання законодавства.

‍

Водночас новий підхід Таїланду формує більш передбачуване та структуроване цифрове середовище, що може позитивно вплинути на довіру користувачів, інвесторів та міжнародних партнерів. Очікується, що в найближчі роки регуляторний контроль над цифровими платформами лише посилюватиметься, зокрема у сферах онлайн-торгівлі, цифрової реклами, фінансових технологій, обробки персональних даних та транскордонних цифрових сервісів.

‍

З огляду на це, цифровому бізнесу, який працює або планує працювати в Таїланді, варто вже зараз враховувати тенденцію до посилення регулювання та готуватися до більш комплексних вимог у сфері дотримання законодавства.

‍