Таїланд підвищує мита на посилки з іноземних маркетплейсів: що уряд ухвалив 10 листопада 2026 року і що це означає для українського бізнесу

November 18, 2026

Від скасування пільги для малоцінних посилок до повернення мит до граничного рівня

‍

10 листопада 2026 року Кабінет міністрів Таїланду схвалив захід Міністерства фінансів: товари, замовлені на іноземних онлайн-платформах і доставлені експрес-кур’єром або міжнародною поштою, оподатковуватимуться митом за ставкою митного тарифу, але не вище 30%. Це другий крок реформи, що почалася 1 січня 2026 року, коли Таїланд скасував звільнення від мита для посилок вартістю до 1 500 батів.

‍

Для українського бізнесу тема виходить за межі покупок у тайських інтернет-магазинах. Вона стосується брендів, які продають напряму тайським споживачам, підприємців, що працюють у Таїланді за моделлю замовлення «під клієнта», а також ІТ- та консалтингових компаній, які обслуговують електронну торгівлю. У статті розібрано, що саме ухвалено, що ще не опубліковано, кого це зачіпає і які висновки з цього випливають.

‍

1. Що ухвалив уряд

‍

Рішення. За повідомленням Служби зв’язків з громадськістю уряду (PRD), мито на товари з іноземних е-комерц-платформ, що надходять експресом і міжнародною поштою, стягуватимуть за митним тарифом із верхньою межею 30%. Захід запропонував міністр фінансів Екніті Нітітанапрапас.

‍

Механізм. За словами генерального директора митниці Пхантхонга Лойкуланту, це не підвищення ставок, а скасування загальної знижки: чинна нотифікація Мінфіну за статтею 12 Декрету про митний тариф знижувала мито, а для товарів, що йдуть напряму споживачам, цю знижку більше не застосовуватимуть. Ставка кожного товару повертається до граничної за тарифом, але не перевищує 30%.

‍

Канали. У офіційному повідомленні названо експрес-доставку та міжнародну пошту. За даними преси, до цього переліку входять і товари з вільних зон е-комерції, але офіційно це не підтверджено.

‍

Терміни. Захід набуває чинності через 15 днів після публікації в Royal Gazette. Станом на 14 листопада 2026 року нотифікацію ще не опубліковано, тож офіційної дати немає. Митниця очікує запуск близько 1 січня 2027 року, а Kasikorn Research Center, за повідомленнями преси, — протягом січня 2027 року.

‍

Мотиви. Уряд називає два: рівні умови конкуренції для тайських МСП, які сплачують податки та дотримуються стандартів, і захист споживачів від дешевих товарів, що можуть не відповідати вимогам безпеки, зокрема їжі, добавок, косметики, павербанків і автозапчастин. Окремо митниця визнає проблему хибного декларування та нестачу інспекторів для обробки понад 241 млн посилок на рік.

‍

2. Передісторія: що змінилося з 1 січня 2026 року

‍

Нинішнє рішення спирається на попередній етап. З 1 січня 2026 року Таїланд скасував звільнення від мита для імпорту вартістю до 1 500 батів: тепер мито та ПДВ у 7% стягують із товарів вартістю від 1 бата. Митниця уклала угоди з платформами, зокрема Lazada, Shopee і TikTok Shop, які мають збирати податки під час оформлення замовлення.

‍

Тобто основна зміна вже відбулася: посилки більше не «безподаткові». Нове рішення визначає, за якою ставкою стягувати мито, і для частини категорій ця ставка суттєво зросте.

‍

3. Яких товарів це стосується

‍

Офіційного переліку тарифних позицій ще немає. Нижче наведено приклади, які назвала митниця за найбільшими товарними групами імпорту, у переказі преси (Infoquest, Thaiger). Це не офіційний тарифний перелік.

‍

  • Біжутерія: з 0% до 30%
  • Засоби зв'язку та комплектуючі: з 0% до 30%
  • Окуляри та сонцезахисні окуляри: з 5% до 30%
  • Сумки: з 20% до 30%
  • Пластмасові вироби, спортивне обладнання, навушники та колонки: з 10% до 30%
  • Вироби із заліза та сталі: з 20% до 30%
  • Одяг (зокрема футболки): залишається на рівні 30%

‍

Джерело: переказ заяв генерального директора митниці в пресі; офіційну нотифікацію ще не опубліковано.

‍

Важливий нюанс: одяг і низка інших категорій уже обкладаються митом у 30%, тож для них нічого не змінюється. Саме у сегментах, де тайські МСП найбільше страждають від дешевого імпорту, додаткового захисту майже немає, на що вказує професор Атхіпхат Мутхітачароен у публікації Prachachat.

‍

4. Критичний аналіз: де залишаються невизначеності

‍

Немає офіційного тексту. Не опубліковано нотифікацію, не названо дату набрання чинності, немає повного переліку тарифних позицій. Ставки в таблиці вище — це приклади з пояснень посадовців, а не норма права.

‍

30% — це стеля, а не єдина ставка. Не кожна посилка подорожчає на 30%. Торговельне бюро уряду оцінює, що товари, яких стосується зміна, становлять лише близько 0,70% споживчого кошика, а вплив на інфляцію буде обмеженим.

‍

Невідомо, хто платитиме. Митниця вважає, що платформи зможуть поглинути додаткові витрати без значного підвищення цін. Жодне джерело не показує, як платформи та продавці реагуватимуть насправді.

‍

Розбіжні оцінки доходів. Додаткові надходження від мита митниця оцінює приблизно у 6,3 млрд батів на рік (з 4,8 до близько 11 млрд, без ПДВ), а Thaipublica наводить 6,236 млрд. Річні цифри близькі, але перевірити їх за офіційним документом поки неможливо.

‍

Питання виконання. Митниця визнає нестачу офіцерів для перевірки посилок і планує покладатися на дані платформ. Якість адміністрування стане відомою лише після запуску. Не з’ясовано і те, як обробляватимуть товари з вільних зон.

‍

5. Що це означає для українського бізнесу

‍

Преференцій для України немає. Між Україною і Таїландом діє торговельна угода 2017 року, але я не знайшов угоди про вільну торгівлю чи тарифних преференцій, які знижували б мито для українських товарів. Частка України в імпорті Таїланду, за даними Дія.Бізнес, становить близько 0,1%. Планувати слід за повною ставкою.

‍

Бренди, які продають напряму тайським покупцям. Для товарів із категорій, де ставка зростає, повна вартість доставки до покупця збільшиться. До цього додається те, що уряд прямо назвав косметику, добавки та їжу зоною ризику щодо стандартів: очікувати посиленої уваги до таких посилок логічно, але це моя оцінка, а не підтверджене правило.

‍

Підприємці у Таїланді, що імпортують товар під замовлення. Kasikorn Research Center, за повідомленнями Prachachat, відносить до тих, хто втрачає, саме продавців, які ввозять товар поштучно за передзамовленням. Альтернатива — ввезення партій через звичайне митне оформлення за тарифною позицією (B2B), але преференції за угодами про вільну торгівлю для товарів українського походження не діятимуть, тому перевага тут — у тарифній позиції та обсязі, а не в пільгах.

‍

Послуги для електронної торгівлі. Митниця планує використовувати дані платформ для декларування. Це створює попит на класифікацію товарів за кодами HS, коректне декларування вартості, інтеграції з маркетплейсами та аналітику ціноутворення. Українські ІТ- та консалтингові компанії можуть працювати в цій ніші, але це моя оцінка, а не підтверджений попит.

‍

Локальний склад і юридична особа. Перехід від прямих відправлень до товарів на місцевому складі означає торгівлю в Таїланді. Тут одразу постають обмеження Foreign Business Act і вимоги DBD, про які ми писали раніше, зокрема щодо часток іноземної власності та номінальних акціонерів.

‍

Податки. Конвенція між Україною і Таїландом 2004 року про уникнення подвійного оподаткування стосується податків на доходи, а не мита та ПДВ. Сплачене мито та ПДВ не зараховується за Конвенцією.

‍

6. Практичний чекліст

‍

  • Чи продає компанія товари в Таїланд посилками напряму покупцям і через які платформи.
  • Чи входять товари до категорій, де, за повідомленнями преси, ставка зміниться (біжутерія, пристрої зв’язку, окуляри, сумки, пластик, спорттовари, навушники, вироби з металу).
  • Чи відомі коди HS товарів і чи правильно задекларовано вартість.
  • Чи перераховано повну вартість доставки до покупця за кожною товарною лінією та підготовлено два сценарії: запуск у січні 2027 року і пізніший.
  • Чи відстежується публікація нотифікації в Royal Gazette та офіційний перелік тарифних позицій.
  • Чи перевірено вимоги до косметики, добавок і харчових продуктів, які ввозяться в Таїланд.
  • Чи розглянуто ввезення партій за звичайним митним оформленням і які обмеження Foreign Business Act та DBD це створює.

‍

Висновок

‍

Уряд Таїланду ухвалив напрям: посилки з іноземних маркетплейсів більше не матимуть знижки на мито, а для частини категорій ставка зросте до 30%. Але ключові параметри, які визначають реальні ціни, ще не оприлюднено: це нотифікація, дата, перелік тарифних позицій і порядок для вільних зон.

‍

Для українського бізнесу розумний підхід — не розраховувати на преференції, яких немає, відстежувати опублікований текст і порахувати вплив на кожну товарну лінію окремо. Бізнес-рішення, зокрема про локальний склад чи зміну моделі продажів, варто ухвалювати після офіційної публікації. Ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною чи податковою консультацією.

‍

Приєднуйтесь до TUCC‍

‍

Будьте в курсі останніх ринкових новин, юридичних рекомендацій та можливостей для налагодження ділових контактів у рамках таїландсько-українського бізнес-коридору.

‍

Веб-сайт: thaiukraine.org

‍

Електронна пошта: info@thaiukraine.org

‍

LinkedIn: Thai-Ukrainian Chamber of Commerce

‍

Tags:

startups

e-commerce

trade

digital innovations