Новий закон про спрощення ліцензування (Facilitation Act B.E. 2569): що насправді змінює реформа «Super License» для іноземного бізнесу

September 22, 2026

Бюрократія та дублювання дозволів — історично один із головних чинників, що ускладнюють вихід іноземних компаній на тайський ринок. Для запуску одного бізнес-процесу компанії нерідко доводиться взаємодіяти одразу з кількома відомствами, кожне з яких має власні форми, строки та вимоги до документів. 8 липня 2026 року Таїланд зробив спробу відповісти на цю проблему системно: у Royal Gazette було опубліковано Facilitation of Licensing and Public Services Consideration Act B.E. 2569 (2026) (далі — Facilitation Act 2026).

‍

Новий закон замінює Facilitation of Official Licensing Consideration Act B.E. 2558 (2015) і суттєво розширює його. Серед головних новацій — концепція «головної ліцензії» (у тексті закону — main license, у професійних коментарях — «Super License»), механізм deemed approval, обмеження на повторні вимоги документів, які вже є в державних системах, централізований електронний центр подання заяв та платний fast track.

‍

Водночас одразу варто розставити акценти. Найбільш помітні механізми — Super License і deemed approval — не запрацюють автоматично для всіх ліцензій. Вони застосовуються лише до тих видів діяльності, які Кабінет міністрів окремо визначить королівським указом (Royal Decree). Основна частина закону набуває чинності лише 4 січня 2027 року. Тому для іноземного інвестора правильне питання звучить не «чи застосовується закон до нашої компанії», а «як саме він застосовується до кожної ліцензії, дозволу чи реєстрації, якими ми користуємося».

‍

Що ухвалено і коли закон набуває чинності?

‍

Законопроєкт був схвалений Кабінетом міністрів у принципі 2 квітня 2024 року та проходив публічні консультації. Парламентський розгляд було перервано розпуском парламенту, а 20 травня 2026 року Палата представників схвалила документ після внесення поправок Сенатом. Закон опубліковано в Royal Gazette 8 липня 2026 року.

‍

Набуття чинності відбувається у два етапи:

‍

  • 8 липня 2026 року — з моменту публікації набули чинності Розділ I (загальні принципи адміністративної процедури) та частина друга статті 38 (підготовка Citizen’s Manuals для публічних послуг);
  • 4 січня 2027 року — через 180 днів після публікації — набуває чинності більшість інших положень: правила подання та розгляду заяв, продовження ліцензій, електронні центри та інші механізми, залежно від відповідних підзаконних актів.

‍

Тобто вже зараз відомства мають готувати процедури, скорочувати повторні запити документів і оновлювати Citizen’s Manuals. Діючі мануали, підготовлені за законом 2015 року, продовжують застосовуватися, доки їх не замінять новими.

Що нового порівняно із законом 2015 року?

‍

Закон 2015 року стосувався переважно дозволів, реєстрацій і повідомлень, потрібних для початку діяльності. Facilitation Act 2026 робить кілька важливих кроків далі.

‍

Ширший предмет регулювання

‍

Поняття «permission» охоплює ліцензії, погодження, реєстрації, включення до переліків, повідомлення, сертифікати, концесії та подібні форми попередньої згоди держави. Закон також поширює процедурні гарантії на публічні послуги та виплати — зокрема допомоги, субсидії й гранти для громадян. Поняття державного органу охоплює центральні, регіональні та місцеві органи, державні підприємства й публічні організації.

‍

Citizen’s Manual як операційна основа

‍

За статтею 14 мануал для кожної процедури має містити критерії й умови, збори, послідовність кроків, строк розгляду, перелік документів, орієнтири щодо здійснення дискреції та спосіб електронного подання. Для бізнесу це фактично контрольний документ: саме він визначає, що подавати і в який строк відомство має ухвалити рішення.

‍

Обмеження повторних запитів документів

‍‍

Як загальне правило, відомство не може вимагати оригінал чи копію документа, який воно само видало, вже має або може отримати через державні системи обміну даними. Виняток можливий лише за міністерським регламентом, якщо така вимога є невідворотною.

‍

Електронне подання і перевірка повноти

‍‍

Для електронної заяви посадовець має перевірити її повноту до наступного робочого дня. Якщо є недоліки, він зобов’язаний вказати, які саме документи потрібні, і встановити строк для виправлення. Після усунення зазначених недоліків посадовець, як правило, не може вимагати додаткових доказів або повертати заяву як неповну; вузький виняток стосується випадків, коли попереднє упущення сталося через грубу недбалість чи неправомірні дії самого посадовця.

‍

Строки та підзвітність

‍

Відомство має ухвалити рішення в межах строку, визначеного мануалом, і повідомити заявника протягом семи днів після рішення. Якщо строк порушується, воно зобов’язане кожні 15 днів повідомляти заявнику причину затримки та надсилати копію до Office of the Public Sector Development Commission (OPDC), який відповідає за впровадження закону.

‍

Важливий нюанс: затримка сама по собі не перетворюється на схвалення. У більшості випадків її наслідком є обов’язок пояснити та повідомити про затримку, а не автоматична згода.

‍

Super License: як працює «головна ліцензія»?

‍

Стаття 21 створює правову архітектуру Super License. Якщо для певної діяльності зазвичай потрібні дозволи кількох органів або проходження кількох процедур, королівський указ може визначити одну ліцензію як головну (main license), а пов’язані з нею дозволи — як допоміжні (ancillary). Власник головної ліцензії вважається таким, що має й допоміжні дозволи, без подання окремих заяв, а сама головна ліцензія повинна прямо перелічувати ці допоміжні погодження.

‍

Королівський указ має визначити основну та допоміжну діяльність, критерії й умови видачі головної ліцензії, участь регуляторів, що видають допоміжні дозволи, а також порядок збору й перерахування зборів. Перед його виданням OPDC консультується з відповідними органами, а проєкт проходить передбачену законом процедуру розгляду за участю обох палат парламенту.

‍

Super License — це не універсальне об’єднання всіх дозволів компанії. Вона не означає автоматично, що:

‍

  1. об’єднуються всі ліцензії, якими володіє компанія;
  2. зникають змістовні критерії, які застосовують профільні регулятори;
  3. усувається відсутність або прострочення якоїсь ліцензії;
  4. скасовуються перевірки та постійні вимоги до діяльності;
  5. механізм застосовується лише тому, що кілька дозволів комерційно пов’язані між собою.

‍

Станом на 19 вересня 2026 року у відкритих джерелах нам не вдалося знайти інформації про королівські укази, якими було б визначено перші види діяльності для Super License. Коментатори очікують, що першими можуть бути охоплені менш ризиковані види діяльності з великою кількістю заяв, тоді як продукти й діяльність під наглядом багатьох відомств (наприклад, харчові продукти) можуть отримати цей механізм пізніше. Це очікування, а не закріплене правило.

‍

Deemed approval: коли мовчання регулятора означає згоду?

‍

Стаття 19 передбачає механізм deemed approval, але лише для видів діяльності, які не вважаються високоризикованими для громадської безпеки, життя, майна чи довкілля. Механізм має бути окремо активований для конкретної ліцензії королівським указом, який визначає відповідний закон, ліцензію, а також критерії та порядок такого схвалення.

‍

Для ліцензії, яку вже визначено таким указом, працює така логіка. Відомство може один раз продовжити строк розгляду, повідомивши OPDC в електронній формі до спливу початкового строку; продовження не може перевищувати 15 днів або початкового строку, якщо він коротший, а заявника необхідно повідомити про продовження та його причину. Якщо чинного продовження немає або продовжений строк спливає без рішення, заявник вважається таким, що отримав запитане схвалення. Відомство має повідомити заявника й OPDC протягом семи днів з дати deemed approval, а заявник може починати діяльність з дня, коли схвалення вважається наданим.

‍

Тому не варто сприймати мовчання відомства як згоду, доки не підтверджено одночасно, що:

  • діяльність не є високоризиковою за критеріями закону;
  • королівський указ прямо визначає саме цю ліцензію;
  • заява повна та відповідає встановленим критеріям;
  • строк розгляду почав спливати, і це можна довести документально;
  • до спливу строку не було чинного продовження;
  • виконано специфічні умови королівського указу.

‍

OPDC у своїх роз’ясненнях також прямо зазначає, що deemed approval не стає автоматично доступним для всіх відомств із повним набуттям закону чинності: спершу мають відбутися консультації з регуляторами та передбачені процедури впровадження. У сферах із підвищеним ризиком, як-от фармацевтика чи складні медичні вироби, застосування цього механізму малоймовірне.

‍

«Єдине вікно», fast track і продовження ліцензій сплатою збору

‍

Закон також запроваджує кілька інструментів, які мають скоротити час на процедури.

‍

Централізований електронний центр подання заяв. Кабінет міністрів за рекомендацією OPDC може створити один або кілька таких центрів. Подання заяви, підтвердних документів чи оплати через визначений центр вважається поданням відповідно до профільного закону. Центр має передати матеріали відповідному відомству не пізніше наступного робочого дня, а також може приймати апеляції та надавати процедурні роз’яснення. OPDC вже розробляє прототип, який на першому етапі зосереджений на реєстрації бізнесу, розміщенні бізнесу та підключенні комунальних послуг. Очікувати варто поетапного запровадження, а не переходу всіх процедур на єдиний портал 4 січня 2027 року.

‍

Fast track. Стаття 35 дозволяє платний прискорений розгляд для заявників із терміновою потребою. Для цього потрібен міністерський регламент, який визначить критерії, умови та додатковий збір, а прискорена процедура не має погіршувати звичайний сервіс для інших заявників.

‍

Продовження ліцензій сплатою збору. Стаття 20 дозволяє для ліцензій із визначеним строком дії, які стосуються діяльності, що зазвичай триває, замінити повторну заяву сплатою збору за продовження у строк, передбачений профільним законом. Після отримання платежу відомство має без зволікань видати підтвердження, і ліцензія вважається продовженою з наступного дня після завершення попереднього строку. Критерії й порядок визначатимуться міністерським регламентом, який може виключити високоризикову діяльність; механізм не застосовується до дозволів, які отримують окремо для кожного випадку. Якщо закон передбачає строк ліцензії без збору за продовження, своєчасна заява дозволяє продовжувати діяльність до ухвалення рішення про відмову в продовженні, а перед такою відмовою відомство має провести перевірку та надати розумний строк для усунення недоліків.

‍

При цьому сплата збору не убезпечує від інспекцій: відомство залишається відповідальним за перевірку діяльності та застосування змістовних вимог.

Що закон не змінює?

‍

Facilitation Act 2026 регулює процедуру. Він не скасовує профільні закони, що встановлюють технічні кваліфікації, вимоги до капіталу, обмеження для іноземного володіння, професійні стандарти, екологічні та безпекові вимоги, зонування, обов’язки щодо звітності та умови діяльності. Закон також не поширюється на низку сфер, зокрема діяльність парламенту та Кабінету міністрів, судовий розгляд, кримінальний процес, окремі конституційні функції незалежних органів, окремі екологічні погодження, для яких неможливо встановити визначений строк, а також військові питання та питання зброї; додаткові винятки можуть визначатися королівським указом.

‍

Для іноземного бізнесу це має принципове значення. Швидша процедура не означає м’якших матеріальних вимог. Обмеження Foreign Business Act залишаються чинними, а посилений контроль за номінальним володінням, який DBD запровадив з 1 серпня 2026 року через Order No. 2/2569, не залежить від нового процедурного закону.

‍

Паралельно Таїланд рухається й шляхом точкових пом’якшень у самому режимі іноземного бізнесу: Ministerial Regulation (No. 5) B.E. 2569, підписаний 18 серпня 2026 року, звільнив від необхідності окремого дозволу за Foreign Business Act сім категорій послуг, серед яких treasury centres, окремі телекомунікаційні послуги, послуги між пов’язаними юридичними особами та бурові послуги для нафтової галузі. Ці звільнення діють окремо від Facilitation Act 2026 і не скасовують галузеві ліцензійні вимоги.

‍

Де залишаються підводні камені?

‍

Залежність від підзаконних актів. Super License і deemed approval потребують королівських указів (статті 19 і 21), а продовження сплатою збору та fast track — міністерських регламентів (зокрема на підставі статей 17, 20 і 35). Поки відповідні акти не ухвалені для конкретної ліцензії, розраховувати на ці механізми не можна.

‍

Поетапне впровадження. 4 січня 2027 року — не універсальний «перемикач» на автоматичні схвалення й єдиний портал. Інтеграція систем різних регуляторів, обмін даними та технічні умови окремих ліцензій, за оцінками самого OPDC, створюють практичні складнощі.

‍

Deemed approval не замінює змістовну перевірку. Воно спрацьовує лише для повної заяви, що відповідає критеріям, і за відсутності чинного продовження строку. Помилкове припущення, що ці умови виконано, створює ризик почати діяльність на підставі «схвалення», якого юридично не існує.

‍

Зсув до постсхвального нагляду. Напрям реформи — менше дублювання на етапі видачі, але більше уваги до подальшого контролю. Компанії мають бути готові до інспекцій, оскільки швидше отримання дозволу не знімає відповідальності за дотримання умов діяльності.

‍

Доказова база. Позиція заявника сильна лише за наявності документального сліду: дата й час подання, підтвердження повноти, повідомлення про недоліки, виправлення, повідомлення про продовження та затримку. Слід зберігати також версію Citizen’s Manual, що діяла на дату подання.

‍

Готовність відомств. Ефект закону залежить від того, наскільки швидко органи оновлять мануали, системи та практику. Реалістично очікувати, що різні відомства переходитимуть на нову модель нерівномірно 

‍

Практичний гайд для іноземних компаній

‍

Найбільш ефективний підхід — використати період до січня 2027 року для структурованої підготовки, а не чекати повного впровадження. Доцільно:

‍

  1. скласти повний реєстр ліцензій і дозволів для кожної тайської юридичної особи, філії та об’єкта: правова підстава, орган, номер, дати видачі та завершення, строк для продовження, збір і відповідальна особа;
  2. побудувати карту залежностей — які дозволи є передумовою для інших і які стосуються одного бізнес-процесу; це допоможе оцінити майбутнє охоплення Super License і не припускати, що пов’язані дозволи об’єднаються автоматично;
  3. зафіксувати чинні Citizen’s Manuals і стежити за новими версіями: перелік документів, офіційний строк, електронний канал і дату набуття чинності кожної версії;
  4. для кожної ліцензії визначити потенційний механізм — звичайний електронний розгляд, центр подання заяв, продовження сплатою збору, Super License, deemed approval чи fast track — і позначати його як підтверджений лише тоді, коли відповідний акт уже чинний;
  5. стандартизувати докази подання в єдиному електронному сховищі та призначити особу, що відстежує всі строки;
  6. не скорочувати наявні строки для подання на продовження, доки для конкретної ліцензії не підтверджено продовження сплатою збору;
  7. підготувати операційні файли, кваліфікації персоналу, технічні сертифікати та звітність до інспекцій;
  8. відстежувати королівські укази, міністерські регламенти та оновлення мануалів, призначивши відповідальну особу;
  9. у планах M&A, будівництва, виходу на ринок і фінансування закладати реалістичні строки й не робити завершення угоди, запуск проєкту чи фінансування залежними від deemed approval або Super License, доки їх не активовано для відповідної ліцензії.

‍

Висновок

‍

Facilitation Act 2026 — це насамперед модернізація адміністративної процедури, а не разова «відміна бюрократії». Найшвидший і найпевніший ефект дадуть процедурна дисципліна, чіткі мануали, публічні строки, електронне подання, обмеження повторних запитів документів і формальний облік затримок. Ці правила діятимуть із 4 січня 2027 року, а окремі загальні принципи — вже з 8 липня 2026 року.

‍

Механізми, які найчастіше називають головною сенсацією реформи, — Super License і deemed approval — мають значно більший потенціал, але лише після того, як королівські укази визначать конкретні види діяльності. Для іноземного інвестора це означає необхідність оцінювати закон щодо кожної ліцензії окремо та не будувати бізнес-плани на припущенні про автоматичні схвалення.

‍

Нарешті, реформа не змінює матеріальних вимог. Обмеження щодо іноземного володіння, посилений контроль за номінальними структурами та галузеві ліцензійні умови зберігаються. Тому найкраща стратегія для міжнародних компаній — підготувати реєстр ліцензій, документальний слід і календар продовжень уже сьогодні, щоб скористатися новими інструментами одразу, щойно їх буде активовано для відповідної галузі.

‍

Приєднуйтесь до TUCC‍

‍

Будьте в курсі останніх ринкових новин, юридичних рекомендацій та можливостей для налагодження ділових контактів у рамках таїландсько-українського бізнес-коридору.

‍

Веб-сайт: thaiukraine.org

‍

Електронна пошта: info@thaiukraine.org

‍

LinkedIn: Thai-Ukrainian Chamber of Commerce

Tags:

startups

e-commerce

trade

digital innovations